- парубкувати
- —————————————————————————————парубкува́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
парубкувати — у/ю, у/єш, недок. 1) Бути парубком (у 1 знач.). || Вести парубоцьке життя. || Весело проводити час, гуляти в колі молоді. || перен. Поводити себе, як парубок: гуляти, залицятися до жінок і т. ін. 2) Бути нежонатим, неодруженим … Український тлумачний словник
парубкувати — (жити парубком, не одружуючись; жити тимчасово без дружини), козакувати, молодикувати, парубочити … Словник синонімів української мови
козакувати — у/ю, у/єш, недок. 1) заст. Бути козаком (у 1, 2 знач.). 2) розм. Те саме, що парубкувати … Український тлумачний словник
легінювати — ю/ю, ю/єш, недок., діал. Парубкувати … Український тлумачний словник
молодикувати — у/ю, у/єш, недок. 1) розм. Жити неодруженим; парубкувати. 2) Бути помічником, учнем на Запорізькій Січі. || Бути підмайстром у ремісничих цехах … Український тлумачний словник
молодцювати — ю/ю, ю/єш, недок. Парубкувати, мати успіх у дівчат і жінок, підкорювати жіночу стать … Український тлумачний словник
парубкування — я, с. Дія за знач. парубкувати … Український тлумачний словник
парубочити — чу, чиш, недок., діал. Парубкувати … Український тлумачний словник
попарубкувати — у/ю, у/єш, док. Парубкувати якийсь час … Український тлумачний словник
розпарубкуватися — у/юся, у/єшся, док., розм. Почати дуже парубкувати; розгулятися … Український тлумачний словник